Виховання дітей починається з виховання батьків. Ті, хто працює з дітьми, знають, що якщо батьки в сім’ї мають погану поведінку або шкідливі звички, всі зусилля наставника можуть виявитися марними.

Тому ми наголошуємо на тому, що в першу чергу дорослі повинні налагодити свої стосунки з Богом, і лише тоді вони зможуть передати це своїм дітям. Це означає, що ми самі маємо молитися, вчити цьому дітей, ходити до церкви, сповідатися, причащатися, читати дитячу Біблію і розмовляти про Бога вдома.

Оскільки ми вже вирішили готувати своїх дітей до Першої Сповіді, ми самі повинні підготуватися до цього. Зараз на нас лежить велика відповідальність, тому потрібно щотижня (за винятком непереборних обставин) приходити з дітьми на Богослужіння. Нехай діти не можуть повністю бути присутніми на всій службі, але вони мають зрозуміти, що це таке і що відбувається.

Якщо ми зараз навчимо дітей довіряти Богу, спілкуватись з ним, сповідатись вчасно, можливо у майбутньому діти зекономлять на психологах та і вцілому матимуть більш міцніший психоемоційний стан.

Тому рекомендуємо всім вам разом, батькам і дітям, приходити на заняття. Дітки будуть відчувати важливість цього процесу, а ви самі зможете запам’ятати та вивчити для себе щось нове.

Що ми будемо вивчати?

Наступного тижня ми розпочнемо з базової теми: «Церковний етикет, поведінка у храмі». Далі будуть такі теми: «Молитва, спілкування з Богом (початкові молитви)», «10 Заповідей», «Піст», «Що таке гріх і покаяння», «Практичні заняття: підготовка до Сповіді», «Практичне заняття: як забруднюється душа». Крім того, якщо тема буде короткою, ми будемо обговорювати те, що кожної неділі читалося у Євангелії.

Питання і відповіді по підготовці до першої Сповіді

1.       Дата – 4 травня 2025
2.       Кількість дітей щороку змінюється
3.       Богослужіння розпочнеться о 10:00 годині. Якщо буде можливо, ми домовимося з хором, щоб спробувати почати на 15-20 хвилин раніше, оскільки загальна тривалість служби буде значно довшою, аніж зазвичай. Щонайменше 10 хв на кожну дитину додаткових протягом Літургії.
4.       Одяг: не має особливого значення, який саме. Головне, щоб був чистий і пристойний за бажанням. Ймовірно, багато дівчатко захочуть білі сукні. Основна умова: на голові не має бути фати чи чогось подібного. Віночок чи зачіска допускаються, головне, щоб це не відволікало дитину від основного завдання – сповіді.
5.       Свічки – завжди є  символом гарячої молитви. У даному випадку жодної духовної мети вони не несуть, лише естетичну, тому лише за вашим бажанням.
6.       Зазвичай, батьки трішки прикрашають церкву. Це залежить від вашого бажання, фінансових можливостей та натхнення. Ми вже маємо білі бантики з фатину для лавок. Для прикрашення можна замовити два великих білих букети або букети в цьому ж тоні. Організаційними питаннями займається обрана мама з досвідом у цих справах.
7.       Сама сповідь дітей відбуватиметься після Отче наш, ближче до закінчення Літургії. Після цього відразу буде і Причастя.
8.       Дітей розсаджуємо на дві передні лавки з правого і лівого боків. Батьки та гості займають дві-три лавки позаду дітей. Ми попередньо тренуємося та показуємо як це буде виглядати під час самого дійства.
9.       Фотографи. Рекомендуємо домовитись з одним фотографом для всіх, це буде дешевше, і всі отримають достатньо фотографій. Можна запросити нашого фотографа, хореографа Олександра Зікуна, якщо він буде вільний на той день. Не рекомендуємо брати кожному свого окремого фотографа, оскільки це створить занадто багато шуму та метушні.
10.   Діти повинні бути натщетсерце – бажано перед причастям не їсти і не пити. Постарайтесь потерпіти.
11.   Є добрий звичай, щоб у той самий день з дітьми причащались також і батьки. Дорослі можуть посповідатись перед богослужінням, або у суботу ввечері (найкраща практика). Коли  вся сім’я причащається в один день – це позитивно в загальному впливає для сімейного духовного життя та атмосфери.
12.   Що потрібно знати батькам? Ви залишаєтесь прикладом для наслідування. Знання та інформація, яку ми зараз вкладаємо в дитячі голівки, може дуже швидко звідти зникнути і забутись, якщо її не підтримувати. І при відсутності прикладу вдома –  сенсу у тому, що ми робимо немає зовсім. Залишиться лише фотографія, спогад що таке було, а про що це і для чого це було – забудеться.
13.   Церква вирішила встановити вік для першої сповіді з 7 років, тоді як раніше цей вік був з 10 років. Це змінилося разом із введенням шкільного віку з 7 років, і тепер Церква дозволяє дітям приступати до сповіді з цього ж віку. Однак, усе залежить від конкретної дитини, оскільки кожна має свій темп дорослішання та сприйняття інформації. Деякі діти досягають зрілості дуже рано, інші — повільніше. Декому вже у 5 років варто йти до сповіді, а деяким – ближче до 10 років.
14.   Діти зараз мають більш щире серце, ніж з віком. Тому ми повинні навчити їх сповідатись зараз. Звичайно, діти ще не можуть сповідатись досконало, але навіть дорослим рідко вдається це робити.
15.   Ми не вчимо дітей глибокого катехізису, не вимагаємо глибоких знань і заучування молитов. Ніхто їх знання у дітей перевіряти не буде, екзамену перед Першою Сповіддю не буде.
16.   Наші діти мають знати молитви такі як “Отче наш”, “Молитву до ангела охоронця“, а в ідеалі також «Богородице Діво радуйся» і “Царю Небесний“. Проте, навіть знання цих молитов не може гарантувати щирість у сповіді.
17.   Нашим завданням зараз є пояснення дітям основних знань про віру та довіру до Бога, роз’яснення наших традицій, щоб вони розуміли, чому ми це робимо. У всього має бути логічне пояснення. Ми повинні навчити їх спілкуватися з Богом, пояснити і показати, що таке сповідь і для чого вона потрібна.
18.   Після Першої Сповіді це не означає, що ми виконали свій обов’язок і діти можуть більше не ходити до церкви або не слухати заняття в Недільній Школі.
19.   Подальше залежатиме від батьків. Вони мають знати, що діти повинні приходити до сповіді разом із ними або з їхньою підтримкою. Наприклад, коли ви бачите, що дитина зробила щось негарне, слід м’яко пояснити їй, що цей вчинок був неправильним, образив вас або інших людей, і що можуть бути наслідки. Варто також пояснити, що це потрібно виправити, і якщо дитина відчуває муки совісті, це сигнал, що час іти до сповіді.
20.   Загалом, людині рекомендується приходити до сповіді принаймні 4 рази на рік: на День народження, перед Пасхою, перед Різдвом, а також під час інших постів, коли це можливо, або коли цього потребує душа.
21.   Батьки мають стежити за своїми дітьми та показувати їм приклад. До 10-12 років дітям дозволяється причащатися без сповіді, але необхідно дотримуватися правила утримання від їжі та води перед причастям, як форми посиленого посту. Проте, якщо ви знаєте, що дитина вчинила погані вчинки, краще утриматися від причастя без сповіді. Наприклад, якщо дитина сильно сварилася з братом або сестрою, побилася чи явним чином обманула. Слід намагатися, щоб подібні вчинки не траплялися перед причастям.
22.   Є ще одне цікаве спостереження: нечисті сили не люблять, коли людина працює над своєю душею та наближається до Бога. Тому в ті дні, коли ми вирішуємо причащатися або сповідатися, чи після цього, можуть з’являтися різні труднощі, які провокують нас на образи, сварки та погані емоції. Тому будьте особливо уважні до себе та своїх емоцій у дні сповіді та причастя, оскільки нечистий не спить і стежить за нами ще пильніше, аніж ми самі.
23.   Обов’язок батьків полягає в тому, щоб привчити дітей молитися перед сном і перед будь-якими важливими подіями. Ми розмовляємо з дітьми про молитву, яка є спілкуванням із Богом, і може відбуватися будь-коли і в будь-якому місці за потреби.
24.   Не нав’язуйте дітям забобони. З нашої української культури можна легко набратися різних забобонів і, навіть несвідомо, навчити дітей чогось, що суперечить нашій вірі.
25.   Якщо ви не знаєте відповіді на якесь запитання, краще не вигадувати, а звернутися до священика. В інтернеті слід шукати інформацію лише на перевірених сайтах, тобто на офіційних церковних ресурсах.