Сьогодні на занятті недільної школи говорили про любов – кого ми повинні найбільше любити, як її проявляти та підготували листівки для тих, кого найбільше любимо.

 

 

Христос Народився! До свята Стрітення, котре Церква буде відзначати 15 лютого, по традиції ми вітаємось «Христос народився!», а відповідаємо «Славімо Його!»

Сьогоднішнє наше заняття буде присвячене дуже цікавій темі. Який празник наближається, він зовсім близько з нашим православним святом? До нього скрізь уже готуються, все в червоних кольорах у сердечках, що це за свято? Так, всі це свято знають – це суспільне свято «День закоханих», або «День Валентина». Це свято не має відношення до нашої Православної Церкви. Хоча у нас є святий з таким іменем – Валентин, але ми його пам’ять вшановуємо в інший день. А можливо таких святих є більше ніж один, ми ж не можемо знати усіх-усіх людей з іменем Валентин, які жили побожно і слухняно перед Богом.

Наша Церква не забороняє виявляти любов один до одного – ми усі повинні так чинити за заповіддю Господньою “Любіть один одного”. Отже ми можемо використати празник “дня закоханих” як ще один привід щоб дотриматись цієї заповіді.

В цей день по традиції, всі підписують комусь «валентинки» – такі листівки з побажаннями любові, або із зізнаннями любові.  Любити це дуже великий дар від Бога людям. Адже Бог створив людину для того, щоб Свою Любов дарувати комусь.

Бог є Любов! Він весь час любить своє створіння, дарує нам найбільший подарунок – життя! І постійно любить усіх кого він створив. Чи то комашку чи то людину.

А як ви думаєте, чи Бог любить усіх людей? А кого він більше любить хороших чи поганих?

Бог любить всіх однаково, незалежно від того чи людина хороша чи погана. Він засмучується коли людина стає поганою, коли обирає собі поганий спосіб життя. Коли людина чинить зло іншій людині, Бог не перестає любити ні ту ні іншу людину. Він ненавидить гріх але саму людину продовжує любити. Бог також нам подарував волю, тобто дозволив нам обирати самим, якими ми хочемо бути. А ми зазвичай хочемо щоб нас усі любили ))) А чи ми хочемо усіх любити? Особливо Бога? Чи ви любите Бога? Ну так, всі напевно зараз скажуть мабуть люблю, або як його любити якщо я його не бачу?

Бог нас усіх любить і ми його любимо. Любити Бога також означає любити і шанувати все що Він нам дає. Ось наприклад, ви любите маму і тата? Так!  А їх нам дав Бог, тому коли ми дякуємо Богу за своїх батьків, значить це є вияв любові до Бога. А чи любите ви свій дім? І якщо ви вдячні Богу, за те що ви маєте дім і чудових батьків, а ще за купу всяких іграшок які вам подарували батьки і ваші близькі люди то ви Любите Бога. Ви виходите на вулицю, а там гарне небо, мирне небо, сонце, сніг, пташки, звірі – ви це все любите? Вам подобається те що Бог створив для людини? Якщо ви дякуєте Богу за це – то це є Любов до Бога. Не забувайте постійно дякувати Богу за те що він вам дарує, тоді Він знатиме, що ви Його любите. Коли ви молитесь до Бога зі словами “дякую Тобі Боже!”, а не лише “дай мені Боже!” (нову машинку, новий телефон, 50 доларів, нові круті кросівки і т.д.), і не забуваєте дякувати кожного вечора Йому за свій день, то це буде любов до Нього.

А ще кого ми повинні так сильно любити? Маму і тата, бабусю і дідуся, сестричку і братика.  Своїх найближчих. Як проявляється любов до батьків (мами і тата)? Так само і як до Бога, в першу чергу потрібно бути вдячними мамі і татові за те, що ви маєте. А ви тут усі маєте, завдяки своїм батькам, всього дуже багато! І не забувайте цінувати за це своїх батьків та їм дякувати! Як ще ми можемо проявити любов до батьків? Своєю повагою! Тобто не говорити мамі і татові образливих слів, не підвищувати до мами і тата голос, не вимагати від них чого хочеться. “Як не купите то я з вами не дружу” або  “я вас не люблю” і такі всякі подібні речі не можна говорити до батьків і дідусів та бабусь. Це ображає не тільки їх це також образить і Бога! Поки ви маленькі, доки ви під опікою і залежні від батьків, ви повинні їх слухати. Коли ви виростите, станете самостійні, незалежні від мами і тата, якою ж має бути ваша любов до батьків тоді?

Так само нам треба їх поважати, виявляти своє терпіння, бо вони зараз вас терплять, коли ви вередуєте, коли чогось не вмієте, не хочете, не допомагаєте. Далі продовжують годувати, одягати, купувати – тобто піклуються про вас.

Є така заповідь Божа «Шануй батька і матір своїх». Це значить що потрібно їх поважати, турбуватись у майбутньому про них, дзвонити їм, не сердитись як мама чи тато буде вам дзвонити і питати “ти де?” “Чи у тебе все добре?”, допомогти їм у всьому чого вони будуть потребувати: провідувати у лікарні, допомагати з покупками, з приготуванням їжі чи щось полагодити, обійняти і поцілувати – це і є любов та пошана до батьків. І ви її маєте зберігати усе своє життя.

Поки ви маленькі, ви можете намалювати для мами і тата листівку, і там написати як ви їх любите! А потім уже можете подібну листівку зробити своїй подрузі чи товаришу.

Тому сьогодні давайте з вами зробимо кілька таких листівок. І ви самі вирішите кому її на свято подарувати!

loading
×