warning icon
YOUR BROWSER IS OUT OF DATE!

This website uses the latest web technologies so it requires an up-to-date, fast browser!
Please try Firefox or Chrome!

Літо – не причина зупиняти благодійну роботу. Доброта не має відпусток, вона просто є у будь-яку пору року.

За літній період наша громада збирала допомогу для відправки в Україну і двічі відправляла великі важкі пакунки з різними потрібними речами.

 

Вже всі знають, що наші посилки призначені, як завжди, діткам позбавленим батьківського піклування, що перебувають у реабілітаційному центрі міста Кропивницький. Наша громада Святого Вознесіння у місті Кліфтон, не просто забезпечує їх взуттям та одягом на щодень – діти ще мають змогу зібрати собі «придане» з яким вони йдуть у прийомні сім’ї, або ж повертаються до своїх батьків, які доводять, що стали на шлях виправлень. Це значно допомагає сім’ї заощаджувати найближчим часом. Іноді малі дрібниці чи звичайні для нас речі змінюють обставини у житті дітей. З нами ділиться вихователь деякими хорошими історіями: «Одна дівчинка не хотіла йти на шкільний випускний і вручення атестату, бо у неї не було відповідного одягу. В такому віці це ж є досить важливо. І напередодні цієї події центр отримав нашу посилку де була сукня, яка сподобалась дівчині. Вона, якраз пасувала для випускного…».

 

Діти, коли отримують наші посилки мають змогу самостійно обрати собі речі, які їм подобаються, потім з радістю позують для фото, аби пані Сніжана відсилала нам. Вони щиро радіють і дякують за піклування.

Цього сезону ми розширили своє коло підопічних. У Києві при чоловічому монастирі розгорнув діяльність благодійний фонд під керівництвом дуже відданого, добросердечного пана Романа Холодова. У свій вільний від роботи час молодий чоловік опікується бездомними, або ж одинокими важкохворими людьми, яких називають «невидимими ні для кого». Пан Роман з допомогою своїх однодумців, священиків, друзів, семінаристів і небайдужих людей роздає їжу на вулиці безхатькам або ж тим хто потребує, миє, доглядає і відвідує нікому непотрібних людей у лікарні…

 

Для цієї місії дуже потрібні усі можливі засоби гігієни (одноразові підгузки, пелюшки, мило, шампуні, бритви, пінки, рукавички і все інше що може у таких випадках допомогти по догляду), також помічні засоби (ходуни для дорослих, милиці, тростини). Будемо дуже вдячні, як ви зможете долучитися і допомогти та підтримати цю благу справу.

Схід і Захід, центральні області України – усі напрямки для нашої допомоги відкриті. Під самою смугою розмежування є одна невелика, нещодавно заснована парафія Української Православної Церкви у місті Покровськ Донецькій області. Там намагається не просто будувати храм, а й ще розгорнути благодійність для вимушених переселенців і просто соціально незахищених людей священик Олександр Солдатенко. Зібрав усі надіслані нами ходунці та милиці для дорослих і відвіз у міський відділ Соціального Захисту. Дуже перейнявся, що не усім вистачає, не всім і одразу можна допомогти. Завдячуючи нашій постійній благодійниці пані Нілі Хейлик ми мали чим наразі допомогти.

Волонтери та священики, з якими ми співпрацюємо, передають від нас хворим і людям похилого віку такі важливі і помічні ходуни, милиці і підгузки.

 

На сьогоднішній день обов’язком кожного українця є пошана і вся можлива допомога нашим незламним духом військовим та їхнім сім’ям. Вони повинні відчувати, що суспільство не забуває їх подвигів і шанує кожного. Завдячуючи волонтеру Оксана Червоная, яка береже пам’ять про загиблих військових, пам’ятає про обов’язок перед їхніми сім’ями, ми маємо змогу передати допомогу їхнім дітям. Також Вона знає потреби сімей військовослужбовців і направляє у потрібні руки усяку нами надіслану допомогу, чи то дитяче харчування чи іграшки, чи засоби догляду, за що нам постійно дякують. Всі найкращі речі надсилаємо волонтеру для сімей військових. На прохання військових на фото закриваємо їхні обличчя та членів їх сімей, адже це переважно спецпризначенці і ми повинні зберегти їхню приватність за ради їх безпеки.

 

Постійно передаємо нашим благодійникам слова вдячності за будь яку допомогу! І пам’ятайте про слова з святого Письма з Євангелії від Матвія: «Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви. Був нагий і Мене зодягли ви, хворим був і Мене ви відвідали, у в’язниці Я був і прийшли ви до Мене. Тоді відповідять Йому праведні й скажуть: Господи, коли то Тебе ми голодного бачили і нагодували, або спрагненого і напоїли? Коли то Тебе мандрівником ми бачили і прийняли, чи нагим і зодягли? Коли то Тебе ми недужого бачили, чи в в’язниці і до Тебе прийшли? Цар відповість і промовить до них: Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.»

loading
×


development - priest Oleksii Holchuk