У перші чотири дні Великого посту на вечірньому богослужінні читається канон преподобного Андрія Критського. Великий канон Андрія Критського – це диво всієї церковної гімнографії, це тексти неймовірної сили та краси. Починається він текстом, зверненим до Христа: «З чого почну оплакувати вчинки окаянного життя мого? Який початок положу я, Христе, нинішньому риданню?» – з чого ж почати мені каятися, адже це так важко.
«Прийди, окаянна душе, з тілом своїм, сповідайся Сотворителеві всього…» – дивовижні слова, тут і християнська антропологія, і аскетика: плоть теж повинна брати участь у покаянні, як невід’ємна частина людської природи.
Про автора канону. Про Андрія Критського
У Великому каноні Андрія Критського йдеться про покаяння душі та про складний шлях душі до Небесного Отця, до Бога. Автор канону писав його на схилі літ, проживши довге й важке життя. Андрій Критський народився в Сирії, в Дамаску. Він жив і працював у Сирії, в Константинополі, на Криті. Ця поема присвячена покаянню його власної душі, але особиста історія пропущена через призму історії Старого й Нового Завітів. Великий християнський богослов і автор багатьох гімнів, святитель Андрій Критський відомий переважно завдяки покаянному канону, який читається під час Великого посту. При народженні Андрій Критський не міг говорити, але після причастя Святими Тайнами в сім років він зцілився та почав розмовляти. Підлітком він вів аскетичне життя ченця в монастирі преподобного Сави Освяченого. Пізніше він став архідияконом при храмі Святої Софії в Константинополі. Його мощі були перенесені до Константинополя, але помер він на острові Лесбос, до кінця служачи Церкві та Господу.
Чому канон називається Великим?
Канон Андрія Критського містить близько 250 віршів, він досить великий за формою і непростий за змістом. В оригіналі канон Андрія Критського був написаний грецькою мовою, пізніше його переклали на українську мову, саме в такому вигляді ми чуємо його в храмі. Оскільки під час читання великого канону здійснюється багато земних поклонів, може здатися, що канон прочитати важко насамперед фізично. Але суть канону святителя Андрія Критського, звісно, не в фізичному, а в духовному труді. Існує багато перекладів канону Андрія Критського. Щоб розуміти не тільки зміст канону, а й його сенс, найкраще прочитати Святе Письмо. Вважається, що він найбільш повно розкриває весь жах гріха та страждання душі, ураженої ним.
Зміст канону
Канон Андрія Критського розділений на чотири частини. Це велике поетичне та богословське творіння, яке готує вірян до подвигу Великого посту. Адже суть посту не в обмеженні в їжі, а в духовній вправі, в тому, щоб навчитися покаянню та молитві. Після кожного невеликого вірша, за усталеною традицією, віряни здійснюють земний поклон. Канон Андрія Критського складається з понад 250 строф. Його текст міститься в Постовій Тріоді. Великий канон Андрія Критського покладений на музику і виконується багатоголоссям.
Коли читається канон Андрія Критського
На першій седмиці Великого посту протягом чотирьох днів у храмі читається покаянний канон Андрія Критського. В центрі Великого посту – зміна людини, зміна через покаяння. Без покаяння неможливе духовне життя та зростання людського духу. Розкаяння в гріху передбачає здійснення суду над самим собою, а судити себе важко, але необхідно, якщо йдеться про духовне зростання.
Багато християн, яких називають «неофітами», – нещодавно навернених, – приходять на богослужіння Великого посту. Їм здається важким вистояти тривале покаянне богослужіння, яке говорить про покаянний і непростий шлях грішної людської душі до Досконалого Творця. Практика читання канону була різною в різних давніх рукописах. Церква вирішила розділити канон на чотири частини, щоб поступово підготувати людину до великого покаяння. Якщо прочитати весь канон одразу, відчуття буде важким. Устав Церкви пропонує читати канон Андрія Критського частинами. Але в четвер п’ятої седмиці Великого посту канон Андрія Критського читається знову, вже повністю. До цього моменту людина зазвичай уже підготовлена духовно до тривалого богослужіння. Як приклад великого покаяння читається житіє Марії Єгипетської. Адже саме Марія Єгипетська досягла святості, витримавши великий подвиг покаяння. Канон Андрія Критського нагадує нам про силу Божої благодаті, яка очищає будь-яке серце. Навіть те, яке, здавалося б, остаточно загрузло в гріху.
Великий канон Андрія Критського зовсім не обов’язково читати тільки в храмі – його можна спокійно читати й удома. Молитвослов як окрема книга з’явився лише в VIII столітті, а раніше люди часто молилися такими текстами просто вдома. Тож якщо немає змоги прийти до церкви, набагато краще прочитати канон удома, ніж пропустити його зовсім. Це абсолютно нормально й доречно. До того ж ніхто не забороняє звертатися до цього канону в келійній (домашній) молитві й поза Великим постом – у будь-який інший час. Бо справжнє почуття покаяння, прагнення очиститися від гріха й навернутися до Бога мають жити в серці християнина не лише в певний сезон року, а постійно.
6 цікавих фактів про канон Андрія Критського
Великий покаянний канон – нескінченний привід для здивування. А ви знаєте, що раніше його читали зовсім не в ті дні посту, що зараз? Більше того, що з Великим постом його створення взагалі не пов’язане? І ще – ви уявляєте, скільки тривала церковна служба в VII столітті?
- Великий покаянний канон – не єдиний твір святого Андрія Критського, йому також належать канони на головні візантійські церковні свята. Загалом канонів, приписуваних перу святого Андрія Критського, – понад сімдесят.
- Святий Андрій Критський був не тільки проповідником (йому належить цілий ряд «слів»-проповідей) і гімнографом, а й мелодистом. Тобто розспіви, на які виконувалися слова канону, теж спочатку були придумані ним.
- Святого Андрія Критського вважають винахідником самої форми дев’ятичастного канону – жанру церковної поезії, своєрідної поеми-гімну. Як жанр канон прийшов на зміну кондаку, який у давнину також був багатострофною поемою. Загалом богослужіння того часу відрізнялися значно більшою тривалістю. Так, Великий покаянний канон – аж ніяк не найоб’ємніший у творчості Андрія Критського. І, наприклад, тільки в тому ж VII столітті, коли святитель почав проповідувати, імовірно, склалася форма Шестопсалм’я. До того ж під час служби Псалтир прочитувався повністю.
- До XIV століття на Русі дотримувалися Студійського уставу, який наказував співати Великий покаянний канон на П’ятій седмиці Великого посту. Іноді канон при цьому ділили на частини, іноді – він повністю входив до складу недільної церковної служби. Традиція співати канон частинами в перші чотири дні Великого посту передбачена в Єрусалимському уставі. Коли в XIV столітті Церква перейшла на Єрусалимський устав, вона сприйняла, відповідно, й цю традицію. Традиція читати канон у четвер п’ятої седмиці має пізніше походження.
- Спочатку ж Великий покаянний канон взагалі не пов’язаний з часом і богослужіннями Чотиридесятниці. Частина дослідників вважає, що цей твір святого Андрія виник як його передсмертна автобіографія, як покаяння за участь у лжесоборі 712 року. Тоді під тиском імператора-єресиарха в числі інших учасників святитель підписав осудження рішень VI Вселенського Собору. Вже через рік імператор змінився, і всі учасники зібрання принесли покаяння, особливо поставивши свої підписи під документами Вселенського Собору. Але, мабуть, минулий вчинок не давав святому спокою. І тоді він створює свою обширну поему про людське покаяння та шлях людини до Бога.
- Частини, на які ділиться Великий покаянний канон при виконанні на першій седмиці Великого посту, грецькою називаються «мефимони».
LEAVE A REPLY